…Майже не спимо.
Постійні обстріли.
Стоїмо за селом в полі.
Смертельна втома.
Нерви на межі.
Раптом шурхіт.
Хтось підійшов.

Придивившись зрозуміли що це бабуся:

– Хлопчики, рідні мої, я вам молочка свіжого несу та хлібчик, – сказала вона.

Ми були вражені.

Бабуся продовжувала:

– Ріднесенькі мої, хлопчики ви тільки погляньте на хліб, на ньому написано важливе слово “Перемога”. Вчора привезли волонтери, під обстрілами доправили нам його.
А молочко від моєї корівки. Я хлібчик не стала їсти, вам принесла.

Вона наблизилась.

В її зморщених руках був кухоль з молоком та хлібина з написом, який нас вразив “Перемога”.

Ми цілували бабусю, відламували по шматочку хліба і з кухля відпивали по ковтку молоко.

На її очах з’явилися сльози:

– Усю ніч молюся за вас, якщо Бог мене любить, то і вас збереже.

P.S. В цей день ми просунулись вперед і відтіснили ворога.

Я запам’ятаю цю бабусю на все життя, з хлібом “Перемога ” та з кухлем молока…

^{Craft bakery – By Dubova}

джерело — zatyshok.net.ua