Вона запитала його:» За скільки ти продаєш яйця? »
Старий продавець відповів, 2,25 грн .за яйце, мадам. » ‘
Вона сказала йому: «Я візьму 6 яєць за 10 грн, або я піду. »
Старий продавець відповів: «Добре , можливо це хороший початок, тому що я не зміг продати навіть одне яйце сьогодні. »
Вона взяла яйця і пішла, відчуваючи, що виграла.

Вона сіла в свою шикарну машину і пішла в шикарний ресторан зі своїм другом. Там, вона і її друг, замовили все, що їм подобалося. Вони їли небагато і залишили багато того, що вони замовили. Обід обійшовся недорого, за рахунком всього 265 грн, вона заплатила 300 залишивши здачу на чай.

Цей інцидент, можливо, був цілком нормальним для власника, але, дуже болючим для бідного продавця яєць.
Суть в тому, що чому ми завжди показуємо, що у нас є сила, коли ми купуємо у нужденних? І чому ми даруємо тим, хто навіть не потребує нашої щедрості?

Я колись прочитала у Лі Куан Ю (прем’єр-міністр Сінгапуру): .. «мій батько купував прості товари у бідних людей за високими цінами, навіть не дивлячись на те, що вони йому не потрібні . Я був стурбований цим і запитав його, чому він це робить? Тоді мій батько відповів з гідністю: «це благодійність, дитино»
Коли в піцерії Ви залишаєте 20-30 грн на чай (так прийнято!) ,то пам’ятайте про це коли біля ринку проходите мимо бабусь з пучком петрушки або кропу за 3-5 грн.

Робіть добрі справи тихо і можливо колись нашим дітям не буде соромно за нас…