Недалеко від смітника почав з’являтися маленький собака. Люди, що живуть неподалік, почала бачити її все частіше. Виглядала тварина брудною і худою, було зрозуміло, що господарів у неї немає. Собака близько до людей не наближався, підбігав тільки щоб забрати їжу і одразу тікав.

Зовні песик був схожий на бівера, а за розмірами ледве перевершував кішку. У собаки не було притулку, тому він викопав собі ямку і майже весь час проводив у ній. Здавалося, собака чекав наближення смерті і вже підготував собі місце, в якому його зустріне.

Дівчина, яка врятувала собаку, каже, що ямка і справді була схожа на похоронну. Про нову бездомну тварину дівчина дізналася відразу, ось тільки місця, щоб забрати її, у неї не було. Безкоштовні перетримки були заповнені, як і платні, кожен із волонтерів піклувався ще й про десятку тварин, які жили в них удома.

Розум казав, що місця для собаки немає, але серце підказувало, що треба піти та перевірити. Незабаром дівчина ходила смітником, намагаючись відшукати новачка. Собака не був налаштований спілкуватися з людиною, напевно, раніше вона не раз страждала від жорстокості людей. Потрібно було кілька днів, але собака почав довіряти дівчині.

Вперше взявши тварину на руки, дівчина зрозуміла, що собака зовсім легка, вона була виснажена і на вулиці могла прожити ще кілька днів.

Через вовну, що звалилася, підлогу тварини було не визначити, від неї виходив моторошний запах.

Коли собака опинився в клініці, його відразу почали стригти і мити, адже ковтуни стягували і дратували шкіру тварини.

Після стрижки визначили вік, близько 5 років, та стать – хлопчик. Також стало зрозуміло, що потрібно лікування.

Малюка назвали Клепік. Ветеринари видалили йому 12 зубів, які були сильно запалені і почали гнити, решта упорядкувала. Песика кастрували. Декілька уколів у клініці та низка процедур допомогли подолати шкірну алергію.