Час летить із величезною швидкістю, і зупинити його неможливо. Ще недавно ми святкували Новий Рік, а тепер на носі вже весна, а за нею вже дуже скоро тепленьке літо. Все це так швидко відбувається, що не встигаєш навіть відчути момент. Завжди здається, що все ще попереду, що часу ще повно, а потім ловиш себе на думці, що ти вже не молодий, що за плечима багато досвіду і великий шлях пройдено. Від цієї думки стає сумно, але ще сумнішим стає, коли на очі трапляються якісь атрибути з нашого минулого, особливо з дитинства та юності. З того часу, коли все справді було ще попереду.Реклама

«У 2000-х з цим плеєром я гордо крокувала по життю, а сьогодні випадково натрапила на нього і мало не заплакала»

“Цей годинник з’явився в нашій родині 29 років тому. Досі точно йдуть. Міняти на нові поки що думок не було. “

«Кому светр модний і джинси люті?»

«Відкопав у ящику свою валюту з дитинства — фішки, вони ж кепси»

Реклама

«Складно навести приклад міста, в якому не було комп’ютерного клубу з цією назвою»

«Цей смак я проніс із собою крізь роки, хоч це і хімія шкідлива»

«Якщо і обклеювати свій ноутбук наклейками, то тільки найкрутішими у світі»

“Досі пам’ятаю бомбезний смак цього болгарського соусу у скляних пляшечках. З макарошками так взагалі улет.

«Хто ще слухав ці касети з уроками англійської від ЄШКО?»

Реклама

“Вже давно шукаю таку саму приставку, як було у мене в дитинстві. І от нарешті знайшов! У шикарному стані, що добре збереглася, оригінальну.”

“А ось я вже насолоджуюся іграми з дитинства. Все працює чудово.”

«Цією невбивною Nokia 3310 я користувалася майже 10 років!»

“У мене в дитинстві справді були дерев’яні іграшки. А саме – ці кубики. Поняття не маю, як вони так добре збереглися за стільки років.

«На роботі попалася коробочка, і коли я побачив її вміст, то буквально завмер на місці»

Реклама

«Досі пам’ятаю, що ми завжди друкували на матовому папері, а не на глянцевому»

“Нічого страшного, якщо у селі до дня народження не було торта. Діти були раді всьому. Навіть свічкам на хлібі. Важливо було саме свічки задути, а все інше другорядне. Тим більше, що цукерки та солодощі у нас завжди були.