Надворі була зима, молода пара їхала в машині за межами. На узбіччі люди побачили маленьке цуценя, худого й лисого, яке дивилося в бік машин з величезною надією.

Пара вирішила зупинитися. Варто машині загальмувати, щеня пішло назустріч людям. Коли малюк підійшов, люди побачили, що в нього немає вовни і вирішивши, що малюк хворий, не забирали його. Удома пара знайшла стару скриню і привезла її до того місця на узбіччі, де сидів малюк. Цуценя стало жити в скрині, а люди часто привозили йому поїсти так часто, як могли.

Одного дня приїхавши, щоб погодувати цуценя, люди побачили, що в скрині крім Гаврюші лежить і великий рудий собака, який своїм тілом зігрівав лисого малюка.

Так люди зрозуміли, як малюк весь цей час виживав на морозі. Не могли люди зрозуміти іншого: звідки поряд з малюком узявся великий собака? Місце було безлюдним, житла поряд не було, тому й собаці, хай навіть і безпритульному, тут з’явитися не було звідки. Здавалося, собака виявився тут спеціально, щоб дати дитині шанс вижити.

Пара зв’язалася зі мною і повідомила про облисіле цуценя і великого собаку. Гаврюшу було дуже шкода, тож я одразу зрозуміла, що його треба забрати. Що робити з великим рудим собакою ми не знали, але залишати її напризволяще не хотілося, адже вона не залишила малюка, залишившись з ним і допомагаючи йому вижити.

Я вирішила: забираємо обох!

Ця парочка друзів виявилася унікальною. Дана, рудий собака, виявилася надзвичайно розумною. Ми бачили багатьох кмітливих тварин, але її вміння розуміти людей підкорило всіх з першого погляду.

Виявилося, Дана знає не лише прості команди, а може навіть усміхнутися, якщо її попросити про це. Дана спокійна і добра, вона дуже чуйна і здається, знає про емпатію набагато більше, ніж багато людей.