До Сергія рудий пес переїхав жити, коли йому було три місяці. У новому будинку собаці дали нове ім’я Тахо.

Після того, як шлюб Сергія зазнав краху, він жив один. З колишньою дружиною вони залишилися друзями, іноді спілкувалися, ділити їм не було чого, спільних дітей не було.

Щовечора Сергій проводив у своїй квартирі на самоті, тому думка про те, щоб завести собаку, з’являлася у нього все частіше. В один із таких моментів чоловікові на очі потрапив сюжет про притулок для тварин.

З притулку чоловік повернувся із Тахо. Пес швидко адаптувався в новому будинку, відразу зрозумів, як поводитися, розумів команди. Щоб досягти кращого порозуміння, Тахо з Сергієм пройшли курс кінолога.

У притулку Тахо мав куратора на ім’я Ніка. Спочатку дівчина часто дзвонила, кілька разів приходила навідати підопічного, але зрозумівши, що з Сергієм собака в повній безпеці, поступово послабила контроль.

Того вечора Тахо швидко побіг на майданчик, куди вони з Сергієм виходили щовечора. Ішов сніг, на землі вже лежали кучугури, тож пес одразу зайнявся своєю улюбленою справою – почав пірнати у кучугури.

Сергій зауважив, що один із кучугур пес почав посилено розкопувати. Підійшовши ближче, він побачив коробку, яку занесло снігом. З коробки долинав писк.

Розірвавши картон, Сергій виявив усередині маленьке кошеня, налякане і змерзле.

— Нічого собі знахідка! — Сказав Сергій, — Що ж нам з ним робити? Не бійся, ми тебе не образимо і в біді не залишимо, — цими словами чоловік звернувся до кошеня. Схоже, Тахо, на сьогодні наші ігри доведеться скасувати, пішли додому, зігріємо та нагодуємо нового друга.Оцініть статтю