Валентин – зоозахисник, який живе у Ботсвані. Чоловік допоміг багатьом тваринам, але одна його підопічна стала для нього особливою. Від Сірги її мама левиця відмовилася, коли дитині було лише 10 днів.

Левиця перестала годувати трьох своїх малюків, двоє з них загинули, але Сіргі вижила завдяки допомозі Валентина. Він забрав дитину і вигодував її.

Сігрі швидко звикла до людини, вона вважає його своїм татом і намагається не відходити ні на крок. Чоловік грає з великою кішкою і вчить її премудростям дорослого життя, саме Валентин навчив Сирги полювати. Хоча молода левиця і вміє добувати собі їжу, вона настільки звикла до людей, що не зможе вижити у дикій природі.

Незвичайний прайд

Сірги дуже прив’язана до Валентино, до інших людей вона ставиться з прохолодою, скоріше терплячи їхню присутність, ніж отримуючи задоволення від спілкування.

Друзі свого прийомного батька левиця сприймає з поблажливістю, дозволяючи вільності і граючи лише разом зі своїм господарем.

Ще однією людиною, до якої Сірга відчуває теплі почуття, є друг Валентино Міккель. Чоловік часто буває у будинку зоозахисника, левиця звикла до нього з дитинства. Сам Міккель каже, що Сіргі сприймає свою сестру.

Поруч із цими двома чоловіками левиця поводиться так, як молоді особини її виду поводяться всередині прайду: вона грайлива, постійно вимагає уваги «старших братів», нерідко задля цього намагаючись вивести їх із себе.