Подяка – моральна якість, якою, на жаль, наділені далеко не всі люди. Ця історія сталася в 70-х роках, про неї розповів чоловік, який багато років пропрацював у школі одного з селищ . Чоловік розводив овець, того ранку він вирушив нагодувати отару, але відкривши сарай, він побачив, що крім овець у сараї знаходяться маленькі вовченята, які тісно притиснувшись один до одного, лежали біля самого порога. Чоловік зрозумів, що вовчиця залізла в хлів за здобиччю, але в цей момент у неї почалися пологи. Коли вовченята з’явилися на світ, щось злякало їхню маму і вона втекла.

Сусіди радили чоловікові одразу позбутися вовченят, але він не зміг так вчинити з малюками і залишив їх. Вовченята росли в сараї з вівцями, на домашніх тварин вони не робили замах, але час йшов і з малюків вони почали перетворюватися на великих і сильних хижаків. Одного дня інстинкти взяли гору і вовки напали на овець, покалічивши більшу частину стала. Чоловік зрозумів, що так продовжуватися не може, адже вівці годують його та його родину, тож пішов у будинок, щоб принести рушницю.

Коли людина повернулася в сарай, вовків там не було, зате далеко побачив він дорослу вовчицю, за якою бігли її діти. Виявилося, мама хижаків повернулася по них і забрала їх у ліс.

За словами місцевих жителів, з того часу вовки рідко показуються біля села, а на овець вчителя ніколи не нападали. Одного дня біля будинку чоловік знайшов стадо овець, які йому не належали. Людина вирішила, що таким чином хижаки віддячили його, пригнавши до будинку худобу замість того, що покалічили молоді вовки.