Під час своєї поїздки до Індії англійські зоозахисники познайомилися зі слоном Раджу. Господарі використали його для випрошування милості. Слон ходив містом і простягав хобот перехожим, сподіваючись, що хтось подасть йому монетку. Люди тварину не годували, надавши Раджу самому відшукувати їжу, часто в неї на обід були відходи, іноді разом із папером та пластиком.

Визволяти Раджу вирушила ціла команда, в якій були зоозахисники, лісничі, поліція та ветеринари. Пуджа Бінепал, зоозахисниця, так описує ситуацію: «Він 50 років прожив у моторошних умовах. Його ніколи не відпускали із ланцюга. Я вперше побачила, як плаче така велика тварина. Коли з Раджу зняли ланцюг, із його очей почали капати сльози радості».

Зоозахисники говорять про те, що слони надзвичайно розумні, крім того, за своєю емоційністю вони близькі до людини: «Го життя було катуванням, він страждав 50 років. Весь час на його ногах були ланцюги. Важко уявити, як він зміг витримати таке випробування».

Щоб забрати Раджу зоозахисникам довелося вести за нього судову війну, яка тривала цілий рік. Допомогло справі те, що господар тварини не зміг надати на неї жодних документів. Коли слон опинився в руках людей, він був дуже малий. Щоб забрати малюків у мами, слоних вбивають, іноді стадо женуть до пасток, у які потрапляють слонята, але не їхні мами.

Щоб тварини виконували волю людини, їх пов’язують та б’ють. Ніхто не знає, що трапилося в Раджу, але, швидше за все, люди ніколи не були з ним добрі. За своє життя він змінив майже три десятки господарів. У природі представники цього виду доживають до 70 років, але те, що Раджу зміг подолати 50 рубіж, волонтери вважають за диво.

Хазяїн Раджу до останнього перешкоджав спробам забрати тварину, але волонтери забрати її від мучителя. Насамперед слону дали вдосталь їжі. Раджу потрібно пройти реабілітацію, на неї потрібно багато часу, тому волонтери розпочали збір коштів на утримання та адаптацію слона. Тепер Раджа має шанс побачити, що люди здатні не тільки завдавати біль, а й творити добро.