Про те, що сталося того дня, чоловік розповів лише згодом. Він добре запам’ятав, що клювання було поганим, за кілька годин риболовлі йому трапилася лише пара середніх за розміром рибин. Повертатися додому без видобутку чоловік не хотів, тож продовжив закидати вудку.

Щоб не пропустити клювання, чоловік уважно дивився на воду, завдяки цьому він помітив маленького ведмежа, якого несло протягом річки. Можливо, клишоногий захотів зловити форель, але не втримавшись потрапив у воду і його понесло течією. Чоловік розумів, що ще кілька хвилин і ведмежа забере сильну течію, тому без вагань кинувся на допомогу клишоногому.

Зайшовши у воду людина поспішила до ведмежа, схопила його на руки і віднесла на берег. Опустивши тварину на землю, людина почала озиратися, видивляючись її маму. Ведмедиці не було видно, а малюк тим часом обтрусив з себе воду і кинувся бігти в зарості.

Чоловік повернувся до вудок. Ще годину він стояв на березі, але зловити нічого не виходило, тому вирішив повертатися додому. Відвернувшись від річки, він помітив велику ведмедицю, яка стояла зовсім близько.

Чоловік завмер, але тварина й не думала нападати, вона уважно дивилася на людину, а біля її лап лежали дві великі форелі.

Чоловік зрозумів, що ведмедиця вийшла з хащі, щоб віддячити його за допомогу малюкові, а форелей принесла як дар.