Проходячи повз стару, порожню дачу, чоловік помітив там кілька цуценят. Поки малеча грала вся разом, один із щенят сидів осторонь, він був найменшим і худим. Щеня підійшло до людини, і хлопець вирішив, що забере його додому.

Потрапивши в квартиру, щеня забилося в кут і боялося звідти вийти. Малюк ніколи не був у будинку, його не гладили люди і все, що відбувалося, було для нього напрочуд.

Новому господареві собаки було ясно, що щеня довгий час голодувало, в той же час, інші малюки на занедбаній дачі були більшими. Час йшов до зими, на дачі щенята були одні, де поділася їхня мама і як вони переживуть холоду було незрозуміло.

Розуміючи, що у худого малюка найменше шансів вижити, хлопець забрав його додому. Перший день щеня сиділо в кутку і боязко оглядало все навколо, зовсім не розуміючи, як поводитися. Тільки ближче до вечора щеня вийшло зі свого укриття, щоб поїсти. Вгамувавши апетит він пішов ближче познайомиться з новим господарем. Здається, в цей момент малюк зрозумів, що його життя змінилося на краще.

Коли хлопець забирав малюка, він хотів знайти йому нового господаря, але невдовзі зрозумів, що залишить собі собаку.