Степан був чоловіком похилого віку, багато років він жив у будинку на краю села, біля самої тайги. Чоловік часто ходив у ліс за грибами, того дня у пошуках грибів він зайшов у саму хащу. Несподівано перед чоловіком з’явився вовк. Хижак виглядав так, ніби не збирається нападати, навпаки, всім своїм виглядом він показував, що потребує допомоги.

Степан не планував забиратися в хащі лісу, але так захопився «тихим полюванням», що й сам не помітив, як сильно заглибився в ліс. Чоловік, що з’явився поруч, не налякав, адже по хижакові відразу було видно, що до людини він прийшов за допомогою. Варто було Степанові зробити кілька кроків, як вовк відскочив убік і зник за деревами.

Чоловік пішов за хижаком і побачив вовченя. Малюк застряг у гілках дерева, що впало.

«Я не боявся і не сумнівався, одразу почав звільняти вовченя з цієї пастки», — розповів Степен.

Невдовзі з-за кущів почали показуватися вовки, вони дивилися на грибника, ніби намагаючись подякувати йому. Як тільки вовченя виявилося на волі, зграя хижаків розчинилася в частіше.

Степан також вирішив вирушити додому, того дня він зібрав не так багато грибів, але дуже добре запам’ятав усе, що сталося з ним у лісі.