Власник собак жив у індійському штаті Пенджаб. Вихованці чоловіка часто вирушали погуляти біля будинку, але завжди вдавалися на поклик господаря. Того дня чоловік довго кликав собак, але вони не відгукувалися. Хазяїн вирішив пройтися округом і пошукати тварин.

На краю села він почув писк своїх вихованців. Пройшовши за звуком, він помітив стару криницю. Колодязь був майже сухим і давно не використовувався.

Всередині чоловік побачив не лише своїх собак, які сиділи на виступі та уводи, але кобру, на протилежному боці від води, яка уважно стежила за цуценятами і не дозволяла їм рухатися, щоб вони не впали у воду. Саме кобра не дозволила малюкам упасти у воду.

Чоловік зрозумів, що змія вже кілька годин стежить за цуценятами. Чоловік приніс з дому мотузку, прив’язав її до дерева і повісивши на спину сумку, почав спуск у колодязь.

Чоловік усе робив повільно, щоб не налякати кобру, але та ніби розуміла що він робить і просто стежила за тим, що відбувається, не намагаючись атакувати. Цуценят чоловік поклав у сумку і повільно почав підніматися.

Коли собаки були у безпеці, чоловік покликав змієлова, який витяг смію та відніс до лісу.